Відпочинок в Хорватії
Адріатика виявилася неймовірно сонячної, привітною і … смачною! Нашим журналістам довелося проїхати курортними містечками долмацінського узбережжя у розпал курортного сезону. Виявляється, в зеніті літа може бути не дуже жарко, не надто людно і можна не надто утомливо пересуватися. «Всьому провиною» море, прохолода древніх каменів і різноманітність курортів.
Це Хорватія … Різноманітність пейзажів Хорватії відкрилося з ілюмінатора літака. Внизу сяяло море нереального кольору з незліченними зеленими островами і крихітними острівцями, зеленіли густі соснові ліси. Приймало нас маленьке затишне містечко Цавтат. Не тільки у милому готелі – на вулицях також пахло морем, хвоєю і ванільною випічкою.
Кожний ранок починався так: сніданок і швидкі збори на чергову екскурсію по узбережжю. Нашим гідом був директор Національного туристичного офісу Республіки Хорватії Младен Фалкон, він не приховував гарного настрою від зустрічі з батьківщиною і намагався подарувати найкращі відкриття своїм гостям. Першим ми відвідали Дубровник – місто епохи Відродження, що носить звання музею під відкритим небом і занесений в книгу світових скарбів ЮНЕСКО.
Перераховувати пам’ятки, зібрані за 14 століть його існування, доведеться довго: театр Марін Држік, Художня галерея, Університетський центр, Музей мореплавання, Етнографічний музей, Скарбниця собору, церква Святого Блазіуса – покровителя міста, 80 літніх аристократичних резиденцій в стилі ренесанс.
Вулицями Дубровника можна бродити годинами, відчуваючи хід історії і непреривний зв’язок століть. На вузьких вуличках розташовані затишні кафешки й магазинчики. За один день неможливо оглянути всі собори, вежі, колони, статуї, атріуми, та ніхто й не ставить перед собою такої мети – люди просто гуляють, насолоджуються прохолодою стародавніх будівель, милуються морем.
Входити в місто потрібно по підвішеному на потужних ланцюгах мосту через кріпосний рів. Ледве ступивши на міст, зустрічаєшся поглядом з кам’яним старцем. Це святий Влах, зберігач Дубровника.
Місто здатне налаштувати на філософський лад навіть самих безладних гостей, вражаючи їх непідробною старовиною архітектурних пам’ятників і вічно молодим бірюзовим морем.
А вечірній Дубровник змінює свою зовнішність і ніби прокидається заново. Особливо галасливо і багатолюдно стає на його середньовічних вуличках у п’ять-шість годин вечора. За багатовіковою традицією в цей час всі жителі Хорватії виходять на щоденні прогулянки – зустрічаються з сусідами і друзями, обмінюються новинами, п’ють каву або вино в численних вуличних кафе.
